Лібанова: Україну чекає депопуляція, вихід — у якості людського капіталу

На міжнародному форумі «Україна Завтра» директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова окреслила демографічні виклики, з якими зіткнеться країна після війни. За її словами, скорочення населення неминуче за будь-якого сценарію, тому держава має зосередитися не на кількості, а на якості людського капіталу.

Лібанова наголосила, що українці мають жити довше, зберігаючи працездатність та здоров'я, а також здобувати освіту, потрібну для відбудови економіки — інженерів, технічних фахівців, будівельників. Важливою умовою вона назвала збереження суспільної єдності, яку, на її думку, агресор намагається зруйнувати.

Говорячи про повернення біженців, науковиця зазначила: навіть за сприятливих умов можна розраховувати максимум на третину воєнних мігрантів. Про 50–60% повернення, які здавалися реальними у 2022 році, зараз не йдеться. Тих, хто залишиться за кордоном, варто перетворити на лобістів українських інтересів за прикладом Ізраїлю, Польщі та Вірменії, які працюють із діаспорою у ключових країнах.

Лібанова визнала: Україна не зможе конкурувати із західними зарплатами чи рівнем життя, адже лише у Німеччині перебуває понад мільйон українців. Тому ключовим аргументом для повернення має стати патріотизм.

Окремо вона згадала чоловіків, які на початку повномасштабного вторгнення свідомо повернулися в Україну, попри заборону виїзду — 200 тисяч осіб. Це, за її словами, свідчить про потенціал громадянського суспільства, яке 35 років було сильнішим за державу. Влада має налагодити з ним діалог.

Науковиця також звернула увагу на нерівномірність майбутнього розвитку регіонів: після війни Україна отримає кілька кластерів із різними економічними та демографічними умовами — від Закарпаття до Сумщини. Тому потрібно продумати, як розвивати людський капітал територіально та яку автономію надати громадам.

За її словами, український національний характер сформувався у Запорізькій Січі, тому копіювати європейські моделі без адаптації не вийде. Вона наголосила на потребі посилення інституцій та довгострокового планування освіти й охорони здоров'я з урахуванням розвитку штучного інтелекту та оборонної промисловості. Окремо Лібанова вказала на відсутність в Україні стандартів здорового способу життя, які потрібно стимулювати економічними важелями.