Навроцький не скликав РНБО через ракету в Польщі: вимагає звіт від уряду

30 липня російська ракета, імовірно, влучила в територію Польщі в районі Тарнави-Колонії на Люблінщині. Після цього в Любліні оголосили повітряну тривогу та підняли в небо авіацію. Президент Кароль Навроцький вирішив не скликати Раду національної безпеки, натомість вимагає від уряду вичерпного звіту про подію.

За словами речника президента Рафала Лешкевича, не кожне порушення повітряного простору потребує скликання РНБО. Насамперед очільник держави хоче зрозуміти, як ракета перетнула кордон і чи зафіксували її системи спостереження. Він наголосив, що за безпеку повітряного простору відповідають прем'єр-міністр Дональд Туск і міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш, тож саме від них Палац президента чекає пояснень.

Лешкевич також порушив питання щодо змін після вересневого інциденту минулого року, коли польський повітряний простір порушили російські дрони. Тоді Навроцький скликав РНБО та очікував рекомендацій щодо посилення протиповітряної оборони. Тепер президент хоче знати, які заходи впровадили відтоді та як уряд планує покращити систему попередження населення.

Речник визнав, що мешканці регіону відчули недостатню поінформованість про загрозу, і це стало одним із ключових пунктів, на які Навроцький очікує відповіді. Він закликав до спільних дій Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ і адміністрації, щоб система безпеки працювала ефективніше.

Із президентом уже зв'язався міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш, а згодом Навроцький поговорив із прем'єром Дональдом Туском. Президент також підтримував контакт із начальником Генерального штабу Війська Польського генералом Веславом Кукулою.

Польський уряд підтвердив, що на територію країни впала російська ракета Х-101. Заступник міністра оборони назвав тип ракети та розповів деталі обставин інциденту. За попередніми даними, ракета пролетіла повз три міста й упала лише за два кілометри від житлових будинків, що викликало питання щодо ефективності системи виявлення та реагування польської ППО.

Для України цей випадок є черговим нагадуванням про ризики, пов'язані з війною, та важливість координації між союзниками у протиповітряній обороні. Рішення польського президента свідчить про увагу до процедур і прагнення отримати повну картину подій перед ухваленням подальших кроків.