У Польщі оцінили пік ескалації у відносинах з Україною

Керівник програми Східна Європа в аналітичному центрі PISM, який консультує польський уряд, Даніель Шеліговський в інтерв'ю Radio NV заявив, що пік ескалації у двосторонніх відносинах уже минув.

«Пік ескалації ми залишили позаду. Чесно скажу, я думав, що буде гірше. Хоча особливо нема чим пишатись, але думав, що буде гірше, особливо десь 11 липня, коли був День [пам'яті] жертв Волинської трагедії, а воно не так погано сталось, як я очікував. Тому цей пік ескалації не настільки великим був, як можна було очікувати», — сказав Шеліговський.

Він підтвердив, що 11 липня польський Сейм міг ухвалити резолюцію з жорсткішими формулюваннями щодо України, але цього вдалося уникнути. «Я не думаю, що це буде великий секрет, якщо я скажу, що багато хто працював за лаштунками, аби цього не сталось. Давайте скажу чесно, попрацювали ефективно. Тож принаймні з цього приводу можемо бути вдоволеними. Могли бути дуже жорсткі висловлювання з польського боку, але пізніше, як дзеркальна відповідь, різні голосування у Верховній Раді з українського боку. Тому дуже добре для наших двосторонніх відносин, що цього не відбулось», — пояснив експерт.

Нагадаємо, загострення розпочалося 19 червня, коли президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла через присвоєння одній з українських військових частин найменування на честь Героїв УПА. 20 червня низка українських політиків, зокрема Кирило Буданов, Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко, відмовилися від польських нагород, а Зеленський повернув орден.

У липні сторони намагалися врегулювати суперечку: 3 липня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга запропонував пакет антикризових заходів, а 8 липня Зеленський зустрівся з Навроцьким на саміті НАТО в Анкарі. Того ж дня Європарламент ухвалив документ, у якому розкритикував Київ за перейменування підрозділу ССО. 11 липня Навроцький закликав польський парламент заборонити червоно-чорний прапор, який використовували ОУН та УПА.

Опитування IBRiS, проведене 25–26 липня, показало, що третина поляків після цих подій почала ставитися до українців гірше. Вперше з 2014 року кількість противників прийняття українських біженців перевищила прихильників: 52% проти 42% (дані CBOS). Для порівняння, у травні 2022 року прийом біженців підтримувало 91% поляків. За даними польської поліції, з початку 2026 року надійшло 180 заяв від українців про злочини на ґрунті ксенофобії — на 30% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.