Польща приєдналася до Антибалістичної коаліції: що це змінить для України

Заяву польський прем'єр зробив під час саміту «Карпатської ініціативи», що триває на Івано-Франківщині. Там він обговорив формат антибалістичної співпраці з президентом України Володимиром Зеленським.

За словами Туска, раніше точилися дискусії про те, чому Польща досі не входить до групи держав і підприємств — українських та європейських, — які спільно працюють над посиленням оборони від балістичних ракет. «Так от, Польща від сьогодні є частиною цього великого проєкту. Може не сьогодні, але завтра це означатиме значно безпечніше європейське, а відтак і польське небо», — сказав він.

Антибалістична коаліція була офіційно започаткована 13 липня 2026 року. До неї увійшли Україна та ще дев'ять європейських держав: Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція та Велика Британія. Участь у проєкті відкрита і для інших країн, які поділяють його цілі.

Тоді ж президент Зеленський висловив сподівання, що європейський антибалістичний проєкт FREYJA запрацює протягом наступних 12 місяців. За його словами, спільна система не покликана замінити наявні засоби оборони — вона має доповнити їх, щоб «створити надійний щит над усією Європою і зробити все це швидше й дешевше».

Український президент неодноразово наголошував на потребі мати власне антибалістичне озброєння для протиповітряної оборони. Зокрема, 7 липня під час саміту НАТО в Туреччині він закликав європейські країни якнайшвидше налагодити виробництво бюджетної антибалістичної системи.

Для України приєднання Польщі означає розширення кола партнерів, залучених до спільної протиракетної оборони, і додаткові можливості для кооперації у виробництві та постачанні засобів перехоплення балістичних цілей. Конкретні обсяги фінансування, графіки постачання чи розподіл ролей між учасниками коаліції наразі не оголошувалися.