Польща без запрошення України на парад: що показало опитування

Українсько-польські відносини переживають складний період. Міністерство оборони України підтвердило, що запрошення на найбільший в історії Польщі військовий парад до Дня Збройних сил, який відбудеться 15 серпня у Варшаві, Київ не отримував. У заході візьмуть участь близько 1800 військових, понад 300 одиниць наземної техніки та приблизно 60 літальних апаратів, а також військовослужбовці зі США, Канади, Австралії, Литви, Естонії, Швеції, Румунії та інших країн.

Свіже опитування IBRiS, опубліковане Rzeczpospolita, засвідчило зміну настроїв: 67% поляків підтримують депортацію українських чоловіків призовного віку без легальної роботи, проти — 23%. Серед прихильників правих сил цю ідею схвалюють 79%, але навіть серед лівих більшість висловилася за такий крок.

Посол України в Польщі Василь Боднар зазначив, що частина політичних сил використовує українську тему для досягнення своїх цілей, і це впливає на поведінку звичайних громадян. Він прогнозує, що питання залишатиметься актуальним напередодні парламентських виборів у Польщі 2027 року.

За даними Радіо Свобода, у першому півріччі 2026 року українці подали до польської поліції на 30% більше скарг на напади та прояви агресії, ніж за аналогічний період минулого року. Європейська комісія стежить за тим, як Польща виконує правила ЄС щодо боротьби з ксенофобією та злочинами на ґрунті ненависті. Боднар радить жертвам фіксувати інциденти на відео, оскільки це доказ у суді.

Водночас 7 серпня у Варшаві відбулася демонстрація проти ненависті до іноземців, учасники якої передали петицію з понад 11 тисячами підписів прем'єру Дональду Туску. Вони вимагають ефективніше переслідувати злочини на ґрунті ненависті, протидіяти патрулям самосуду та запровадити державну програму боротьби з ксенофобією. 9 серпня акції під гаслом «Не будь байдужим» пройшли у 22 містах, зокрема у Кракові, Гданську, Познані, Вроцлаві та Любліні.

Київ готує кампанію для покращення іміджу України в польському суспільстві, щоб заручитися підтримкою прихильно налаштованих поляків, нагадати про історичні зв'язки та загрозу з боку Росії. Від конфронтації з Польщею на рівні інституцій ЄС Україна відмовилася.