У Польщі пошкодили пам’ятник УПА: що це означає для українців

Голова партії «Конфедерація польської корони» Ґжеґож Браун пошкодив пам’ятник УПА, розташований у селі Бялісток у гміні Долгобичув Грубешівського повіту. Відео, на якому він молотом розбиває висічені на камені імена українців, політик опублікував у соцмережах.

У коментарі до відео Браун заявив, що споруду слід було демонтувати ще одразу після її виявлення — силами відповідних служб. «Цей обеліск, що ображає пам’ять жертв українського геноциду проти поляків, має бути демонтований за допомогою професійного обладнання, яке слід негайно доправити сюди після документування злочину виправдання нацизму та бандеризму», — сказав він.

Гранітний обеліск ушановує пам’ять українців, які загинули в боях проти радянського НКВС. Його встановлено безпосередньо на місці масового поховання, де 1946 року поховали загиблих. Місце пам’яті діє з 1990-х років, а в нинішньому вигляді — як камінь із викарбуваними іменами — з 2019 року.

Обеліск уже не вперше стає об’єктом вандалізму: у 2026 році його забруднили фарбою з балончика та вирізали арку, що прикрашала камінь. Тоді Посольство України офіційно засудило цей акт.

Інцидент стався на тлі тривалого загострення двосторонніх відносин. 19 червня президент Польщі Кароль Навроцький позбавив президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. За його словами, присвоєння одній з українських військових частин назви на честь героїв УПА «виходить далеко за межі внутрішніх справ України».

Наступного дня низка українських політиків — зокрема голова ОП Кирило Буданов та президенти Леонід Кучма, Віктор Ющенко і Петро Порошенко — оголосили про відмову від польських нагород. Того ж дня Зеленський повідомив, що надіслав Навроцькому орден Білого Орла, опублікувавши відповідні фотографії. Він також вирішив не їхати на Конференцію з питань відновлення України в Гданську — делегацію очолила Юлія Свириденко, яка на той момент була віцепрем’єр-міністеркою.

3 липня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на зустрічі з польським колегою Радославом Сікорським запропонував пакет антикризових заходів, серед яких — зустріч експертів-істориків із питань Другої світової війни. 8 липня Зеленський і Навроцький зустрілися на саміті НАТО в Анкарі: сторони домовилися продовжити діалог, але, за словами польського президента, вирішити історичні суперечки не вдалося. Навроцький також повторив, що «символіка, пов’язана зі Степаном Бандерою, обмежує європейські амбіції України».

Того ж дня Європейський парламент, розглянувши звіт Єврокомісії щодо євроінтеграційних реформ в Україні, ухвалив документ із пунктом про добросусідські відносини, де Київ критикують за присвоєння одному з підрозділів ССО назви на честь героїв УПА. 11 липня Навроцький під час заходів до місцевого дня пам’яті жертв Волинської трагедії закликав польський парламент ухвалити закон про заборону червоно-чорного прапора. Він заявив, що «в цих кольорах закладено всю ідеологію українського націоналіста, який вбиває польських жінок і дітей», і порівняв естетику стяга з нацистською концепцією «крові й ґрунту». Підтверджень такого зв’язку немає.

Ці події вже позначаються на настроях у Польщі. За опитуванням IBRiS, проведеним 25–26 липня, третина респондентів після присвоєння українському підрозділу імені Героїв УПА та позбавлення Зеленського ордена стала гірше ставитися до українців; покращення зафіксували лише в 1,8%. Уперше з 2014 року кількість противників прийняття українських біженців перевищила кількість прихильників.

За даними CBOS, у липні 2026 року притулок для українців підтримували 42% поляків, тоді як 52% були проти. Для порівняння: у травні 2022 року прийом біженців схвалювали 91% опитаних, а негативно ставилися 4%. Крім того, за даними польської поліції станом на 17 липня, від початку 2026 року від українців надійшло на 30% більше заяв про злочини на ґрунті ксенофобії, ніж за аналогічний період 2025 року — 180 звернень проти 275 за весь минулий рік.