У Польщі євродепутат Браун молотом пошкодив пам'ятник воїнам УПА: поліція почала розслідування

Провадження веде повітова поліція в Грубешові під наглядом районної прокуратури. Правоохоронці встановлюють обставини пошкодження об'єкта, збирають докази та допитують свідків.

Йдеться, зокрема, про осквернення пам'ятника та місця поховання, можливі дії на ґрунті національної ненависті й пошкодження майна. За ці злочини може загрожувати до п'яти років позбавлення волі. Поліція також має встановити, чи пов'язані дії людей на відео з усіма пошкодженнями, які раніше виявили на пам'ятнику. Остаточна оцінка доказів, наголошують правоохоронці, належить слідству та прокуратурі.

Інцидент стався в урочищі Бялисток у гміні Долгобичув Люблінського воєводства. Обеліск вшановує пам'ять 41 воїна Української повстанської армії, які загинули в 1946 році в бою з підрозділом радянського НКВС. Монумент стоїть безпосередньо на місці масового поховання українців. Місце вшанування існує з 1990-х років, а сучасного вигляду обеліск набув під час упорядкування у 2019 році; на граніті викарбувані імена та прізвища всіх полеглих.

Гжегож Браун — лідер ультраправої партії "Конфедерація польської корони" та чинний депутат Європейського парламенту. Відео з місця він опублікував 10 вересня у соцмережах. У своєму зверненні політик назвав обеліск "анонімною самовільною спорудою" і заявив, що його мали демонтувати силами служб.

"Цю справу слід було вирішити вже першого дня після виявлення цієї, до речі, анонімної самовільної споруди силами служб, і зовсім не обов'язково спеціальних. Цей обеліск, що ображає пам'ять жертв українського геноциду проти поляків, має бути демонтований за допомогою професійного обладнання, яке слід негайно доставити сюди після задокументування злочину виправдання нацизму та бандеризму", — заявив Браун.

Пам'ятник пошкоджували й раніше: 7 вересня невідомі знищили частину написів на обеліску, тоді поліція розшукувала причетних. Крім того, влітку 2026 року монумент обливали фарбою, а один із декоративних елементів конструкції зрізали; тоді пошкодження місця пам'яті засудило українське посольство.

Юридичний статус об'єкта тривалий час був предметом політичних дискусій у Польщі — зокрема, в Сеймі розглядали депутатську інтерпеляцію щодо правових підстав його встановлення. Водночас суперечки довкола історичних оцінок чи статусу не дають права чинити самоуправство та нищити меморіал: долю таких об'єктів мають вирішувати у правовому полі відповідні державні органи.

Раніше президент Польщі Кароль Навроцький пропонував законодавчо заборонити символіку, яку він називає "бандерівською", прирівнявши її до символів нацизму й радянського комунізму. Ініціативу він назвав гаслом "Стоп бандеризму" і говорив про потребу змін до польського законодавства щодо діяльності ОУН-УПА.

Для українців у Польщі цей випадок важливий із практичного боку: він показує, що напади на місця пам'яті розслідують як кримінальні справи, а не як політичні жести. Поки слідство триває, остаточних правових висновків щодо дій учасників інциденту немає — їх визначатиме прокуратура на основі зібраних доказів, зокрема відеозапису.