Російська ракета в Польщі: НАТО знову уникає ескалації

Російська ракета Х-101, випущена в ніч на 30 липня під час атаки на захід України, порушила повітряний простір Польщі й упала поблизу села Тарнава-Кольонія (Люблінське воєводство), залишивши вирву. Жертв і постраждалих немає. Спочатку польські посадовці називали об'єкт «невідомим», лише згодом визнали, що це російська ракета.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що немає підстав вважати ракету спрямованою саме проти Польщі, і що сили ППО були готові збити її, якби вона продовжила політ. Водночас він наголосив, що Росія намагатиметься уникнути відповідальності за інцидент.

Цей випадок не перший. У вересні 2025 року понад 20 російських дронів «Гербера» увійшли в повітряний простір Польщі. Тоді для перехоплення підняли винищувачі F-16, голландські F-35, італійські літаки-розвідники AWACS. Більшість безпілотників знищили, але політична реакція НАТО була стриманою — уроків не винесли.

Зараз ситуація повторюється. Варшава уникає закликів до активації 5-ї статті НАТО про колективний захист, побоюючись непорозумінь у союзників. Пропозиція України збивати російські цілі над українською територією засобами Альянсу досі не прийнята.

Примітно, що інцидент стався наступного дня після візиту президента України Володимира Зеленського до Варшави, де він зустрічався з Туском. Москву, за логікою аналітиків, не влаштовує зближення Києва та Варшави, тому ракета могла бути не стільки бойовою, скільки провокаційною — щоб посіяти внутрішньополітичну напругу в Польщі.

Після вересневих подій Польща виділила 1,2 млн євро на перехоплення дронів, а також отримала 43,7 млрд євро від ЄС на оборону. Проте ефективність ППО та політична воля залишаються під питанням. Повторення інцидентів свідчить про те, що Росія системно тестує реакцію НАТО, а Альянс щоразу обирає уникнення ескалації замість рішучих дій.