Єврокомісія хоче спрямувати залишки SAFE на проєкти з Україною: Польща проти

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про намір спрямувати залишки кредитної програми SAFE обсягом 150 млрд євро на нову ініціативу — спільні проєкти європейських та українських оборонних підприємств. Так Брюссель шукає додаткове джерело фінансування для українського оборонного сектору, який повідомляє про брак коштів на видатки.

Серед можливих напрямків називають європейсько-українську систему протиповітряної та протиракетної оборони Freyja, яка має стати дешевшою альтернативою американським комплексам Patriot. Крім того, Єврокомісія планує прискорити постачання Україні ракет для Patriot. За оцінкою єврокомісара з питань оборони Андрюса Кубілюса, обсяг коштів, що можуть залишитися невикористаними в SAFE, становить приблизно 10–20 млрд євро. Остаточна сума ще не визначена.

Ініціатива викликала спротив Польщі та частини інших держав ЄС. Варшава раніше розраховувала на другий раунд SAFE і планувала залучити кошти, які не витратять інші країни, для власних оборонних проєктів. У серпні заступник міністра оборони Польщі Павел Залевський заявляв, що країна хоче долучитися до додаткового раунду переговорів із Єврокомісією і представити нові проєкти для включення до механізму. Після заяви фон дер Ляєн невідомо, чи залишаться ці кошти доступними для Варшави.

Один із дипломатів ЄС у Брюсселі зазначив, що держави-члени не проводили з Єврокомісією повноцінних консультацій щодо такого рішення. Він наголосив, що позики SAFE погашають саме країни Євросоюзу, а не Єврокомісія. Тому частина європейських столиць вважає, що вирішальний голос щодо використання невитрачених коштів мають мати держави-члени. Під час попередніх робочих зустрічей Єврокомісія лише сигналізувала про можливу зміну правил використання залишків SAFE, і представники держав відповіли, що такі рішення потрібно з ними попередньо погоджувати.

Остаточний обсяг коштів, які можна буде перенаправити, стане відомим після завершення поточного етапу програми. До кінця жовтня країни ЄС мають передати Єврокомісії інформацію про реалізацію своїх оборонних проєктів — лише тоді буде зрозуміло, яка частина фінансування не буде використана і повернеться до загальної частини програми. Раніше неофіційно йшлося приблизно про 10 млрд євро, тепер допускають до 20 млрд євро.

Ситуація з окремими країнами також впливає на підсумкову суму. Італії в межах SAFE виділили майже 15 млрд євро, але Рим поки не підписав угоду на всю зарезервовану суму, оскільки уряд оцінює вплив позики на бюджетний дефіцит. Угорщині зарезервували близько 16 млрд євро, проте немає впевненості, що Будапешт встигне оформити всі домовленості у встановлений строк.

Польща стала першою країною ЄС, яка отримала фінансування за програмою SAFE. Варшава одержала перший транш у розмірі 6,6 млрд євро — близько 15% від загальної суми для країни. Загалом Польщі передбачено 43,7 млрд євро, що є найбільшою національною квотою серед учасників програми. Доступ до кредитного механізму обсягом 150 млрд євро запросили 19 держав ЄС, а найбільші пакети після Польщі отримали Румунія, Угорщина, Франція та Італія.

Щодо Freyja, то президент України Володимир Зеленський заявив, що систему можуть підготувати вже до кінця 2026 року. Україна працює над нею разом із партнерами, зокрема Канадою, а точніший графік мають узгодити під час зустрічі у Нью-Йорку. Одна пускова установка Freyja має нести від чотирьох до шести ракет, ціна яких, за планом компанії, буде значно нижчою за боєприпаси для Patriot і SAMP-T.