Єврокомісія хоче віддати залишок SAFE Україні: у Польщі та Брюсселі обурені

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу в Європарламенті 15 вересня оголосила, що залишок коштів оборонної програми SAFE буде використано для запуску нової програми спільних проєктів з українськими компаніями. За словами єврокомісара з питань оборони Андріуса Кубіліуса, йдеться орієнтовно про €10–20 млрд із кредитної програми, загальний обсяг якої становить €150 млрд.

Серед проєктів, які Єврокомісія розглядає для фінансування, — європейсько-українська система протиповітряної та протиракетної оборони Freyja. Її розглядають як дешевшу альтернативу американському комплексу Patriot.

Для Польщі ця заява стала несподіванкою. Раніше Варшава заявляла про намір долучитися до другого раунду SAFE та використати кошти, які не освоять інші країни ЄС, для власних оборонних проєктів. Тепер у Польщі побоюються, що цей план може змінитися, адже зі слів голови Єврокомісії випливає, що невикористані гроші не передбачені для нових оборонних проєктів окремих держав-членів. Чи зможе Варшава їх отримати, наразі незрозуміло.

Невдоволення позиція Єврокомісії викликала і в Брюсселі. Один із європейських дипломатів заявив, що з країнами – членами блоку таких домовленостей не обговорювали. За його словами, держави ЄС самостійно виплачують позики SAFE, а отже, саме вони мають мати вирішальний голос щодо використання залишку коштів.

Точну суму залишку поки визначити неможливо. До кінця жовтня країни ЄС мають надати Єврокомісії інформацію про використання грошей — лише після цього стане відомо, про яку цифру йдеться.

Про роботу над антибалістичною системою спільно з європейськими країнами президент України Володимир Зеленський уперше розповів у квітні цього року. У травні співвласник і головний конструктор Fire Point Денис Штілерман повідомив, що компанія приєднується до антибалістичної коаліції, й оприлюднив презентацію пан'європейського проєкту Freyja — єдиної захищеної системи протиповітряної та протиракетної оборони з акцентом на перехоплення балістичних ракет. Очікують, що система інтегруватиметься з іншими елементами ППО за стандартом НАТО Link-16.

У липні Зеленський висловлював сподівання, що українці "побачать у роботі" Freyja протягом наступних 12 місяців. Старт першої фази випробувань очікують до кінця грудня 2026 року, а початок повноцінного серійного виробництва й розгортання системи заплановано на 2027 рік.