У ЄС хочуть створити Раду безпеки за участю України: що це означає

Колишній глава ФСБ Микола Патрушев, якого називають наближеним до Путіна, заявив, що Польща припинить своє існування за два-три дні. Ця заява прозвучала на тлі ширшої риторики Кремля про швидкі перемоги, які з роками так і не були досягнуті.

Фактично йдеться про ті самі обіцянки, які Росія давала ще на початку повномасштабного вторгнення: взяти Київ за три дні та вийти до Ла-Маншу. За п'ять років війни ці плани змінилися на спроби просунутися до околиць районного центру на Донеччині. Для цього Росія витратила залишки золотовалютних резервів, знищила техніку, яку з часів СРСР готували до війни з НАТО, та втратила, за наявними оцінками, кілька сотень тисяч військових.

Не маючи змоги перемогти на фронті, Путін намагається перенести війну на мирні території. Нові російські дрони та ракети призначені не лише для фронту, а й для ударів по цивільних у тилу. До цієї ж логіки належать пуск ракети в бік військового гелікоптера Данії, бойові дрони в аеропортах Німеччини та викрита генпрокуратурою США російська диверсійна група, яка мала готувати вбивства й диверсії у США та Європі.

Таким чином, війна поступово розповзається: вона ведеться вже не лише проти армій, а й проти суспільств. Оскільки Україну підтримують суспільства Європи та США, Росія намагається тиснути і на них. Європа вже втягнута у протистояння з Росією, яке поки що проявляється переважно у формі гібридних атак. Їхня особливість у тому, що складно визначити момент, коли протистояння переростає у відкриту війну.

Якщо кілька років тому ще можна було сподіватися зупинити Путіна дипломатією, то сьогодні в це майже ніхто не вірить. США вже випробували різні дипломатичні стимули — від перспектив торгівлі до особистої зустрічі президентів. Інший інструмент — посилення тиску на Росію, зокрема через розширення допомоги Україні та посилення контролю за дотриманням уже введених санкцій.

Це не означає, що дипломатичні спроби мають припинитися. Але це показує, що війна продовжиться доти, поки Путіна не зупинять. Саме для цього Єврокомісія намагається створити незалежний від НАТО європейський радбез з Україною у складі. Адже плани про «Польщу за три дні» вже ніхто не приховує.

Для українців це означає, що питання їхньої безпеки дедалі частіше розглядатиметься не лише в межах НАТО, а й у межах окремої європейської структури. Якщо таку Раду безпеки справді створять за участю України, це може стати додатковим майданчиком для координації підтримки, санкційної політики та спільної протидії гібридним загрозам. Наразі це лише пропозиція, і її майбутнє залежить від рішень європейських інституцій та країн-членів.