Швеція та ще три країни ЄС хочуть спрямувати заморожені активи РФ на потреби України

Чотири країни Європейського Союзу — Швеція, Нідерланди, Польща та Іспанія — звернулися до керівництва ЄС із пропозицією повернутися до розгляду питання використання заморожених російських активів для прямої фінансової допомоги Україні. Проєкт спільного листа оприлюднило видання Kyiv Independent.

Ініціаторкою звернення виступила міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард. Автори документа пропонують винести це питання на перше обговорення міністрів закордонних справ країн ЄС під час неформальної зустрічі в Ірландії, яка запланована на початок вересня.

У проєкті листа наголошується, що ЄС має продовжувати надавати Україні всебічну, передбачувану та структуровану фінансову підтримку відповідно до її потреб. Автори вважають, що настав час повернутися до питання про те, як можна використовувати заморожені активи Росії на користь України.

У документі зазначається, що схвалений у квітні кредит у розмірі 90 мільярдів євро покриває лише дві третини фінансових потреб Києва до кінця 2027 року. Решта бюджетного дефіциту залишається незаповненою, що змушує шукати нові джерела фінансування без додаткового навантаження на платників податків у Європі. Загалом у ЄС заморожено понад 200 мільярдів євро російських активів.

Дипломати пропонують Європейській комісії розробити нові механізми використання цих коштів, які передбачали б рівномірний розподіл юридичних та фінансових ризиків між усіма державами-членами ЄС. Це могло б зняти занепокоєння таких країн, як Бельгія, яка раніше висловлювала побоювання щодо можливих судових позовів з боку Росії та непропорційного фінансового тягаря.

Для України таке рішення може стати додатковим джерелом покриття бюджетного дефіциту в умовах тривалої війни. Однак реалізація ініціативи потребуватиме узгодження позицій усіх країн ЄС, що може зайняти значний час.