Швеція ініціює в ЄС перегляд механізму використання заморожених росактивів

Міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард під час неформальної зустрічі глав зовнішньополітичних відомств ЄС, яка відбувається в Ірландії 1–2 вересня, представить позицію щодо посилення тиску на російську економіку та нарощування підтримки України. Першим пунктом порядку денного заходу є обговорення війни Росії проти України за участю українського міністра закордонних справ.

«Моє послання буде чітким: ЄС має й надалі посилювати тиск на російську економіку, яка дедалі слабшає. Ми також маємо забезпечити більшу підтримку Україні як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Заморожені російські активи відіграють ключову роль у досягненні цієї мети, саме тому я разом із колегами з Нідерландів, Польщі та Іспанії написала листа, щоб повернути це питання до порядку денного», — наголосила Стенергард.

Окрім українського питання, міністри обговорять ситуацію на Близькому Сході, а також методи підвищення ефективності спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС і посилення ролі Європи на міжнародній арені.

Як зазначається, Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща підготували спільний лист до Європейської комісії із закликом відновити роботу над механізмом використання заморожених російських суверенних активів для фінансування України. Ця ініціатива має на меті перезапустити дискусію, яка триває в ЄС із 2022 року.

Водночас позиції окремих країн-членів розходяться. Під час візиту до Києва 18 серпня міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево заявив, що Бельгії потрібні гарантії того, що вона не залишиться наодинці з витратами у разі успішного оскарження Росією цього рішення в суді. Натомість міністр оборони Бельгії Тео Франкен пізніше заявив, що бельгійський уряд рішуче виступає проти ідеї використання заморожених російських активів для підтримки України.

Глава українського МЗС Андрій Сибіга наголосив: зараз настав час активно повернутися до обговорення теми заморожених активів і того, як можна їх використати Україні. Для Києва це питання залишається одним із ключових у контексті фінансування відновлення та оборонних потреб.