Українці в Польщі: що впливає на їхні рішення залишитись чи поїхати

У Польщі останніми тижнями посилилася антиукраїнська риторика, а кількість злочинів на ґрунті ненависті зросла на 30% за перше півріччя 2026 року — українці повідомили про 180 таких випадків. Прем'єр-міністр Дональд Туск закликав припинити ксенофобне насильство, однак суспільна атмосфера вже впливає на міграційні настрої.

За даними Eurostat, станом на 30 червня 2026 року в Польщі під тимчасовим захистом перебували 961 170 українців, що становить 21,8% усіх отримувачів цього статусу в ЄС. За місяць їхня кількість зменшилася на 6335 осіб — це найбільше абсолютне скорочення серед країн Євросоюзу.

Опитування Центру міграційних досліджень Варшавського університету, проведене серед 1892 українців у березні-квітні 2026 року, показує: 45,9% воєнних біженців планують залишатися в Польщі ще кілька років, 19% — на постійно, 24,6% не визначилися, а 9,5% збираються виїхати протягом року. При цьому 54,9% бачать своє майбутнє повністю в Польщі, 14,5% — між Польщею та Україною, 9,1% орієнтуються на Україну, 4,2% — на іншу країну.

Після липневих нападів репрезентативних опитувань про зміну планів немає, але якісне дослідження Інституту політичної критики «Ми не вдома» зафіксувало: частина українців уже обережніше користується українською мовою публічно. Показово, що про переїзд думають не лише слабко інтегровані, а й висококваліфіковані фахівці з мовними навичками — вони мають більше альтернатив на європейському ринку праці.

Проте масового відтоку найближчим часом не очікується. За чотири роки українці глибоко інтегрувалися: у системі соціального страхування ZUS — 857 тисяч осіб, працевлаштовані 769,3 тисячі (68% усіх іноземців), зареєстровано 109,1 тисячі одноосібних підприємств і 14,5 тисячі компаній. За оцінкою Deloitte для UNHCR, присутність українських біженців підвищила ВВП Польщі 2024 року на 2,7% (майже 99 млрд злотих), а доходи держбюджету — на 47 млрд злотих. Національний банк Польщі оцінює внесок української праці у 2021–2023 роках у 0,8 відсоткового пункту щорічного приросту ВВП.

За даними Найвищої палати контролю, у 2025/2026 навчальному році в польських школах навчалися 165 815 українських учнів-біженців. З 2022 року витрати на їхню освіту перевищили 7,8 млрд злотих. Близько третини дорослих біженців, за даними NBP, працюють нижче своєї кваліфікації, тож їхній потенціал ще не вичерпаний.

Найімовірніший сценарій — не одномоментний відтік, а поступове зниження інвестицій у майбутнє в Польщі: частина людей відкладе купівлю житла, перевезення родини або почне активніше шукати вакансії в Німеччині чи Нідерландах. Серед тих, хто вже планує виїзд, 44% не знають, куди саме, і лише чверть орієнтується на повернення в Україну.

Рішення українців залежатимуть від прагматичних чинників: можливості заробляти, безпеки та перспектив для дітей. Якщо ці умови погіршуватимуться, інші країни ЄС можуть отримати вже інтегрований людський капітал, на який Польща витратила значні ресурси.