Кадровий голод і податки: як війна змінила умови для бізнесу

Скорочення населення та зниження споживчого попиту безпосередньо вплинули на доходи бізнесу. Якщо торік підприємець мав виторг у 1 мільйон гривень, а цього року — 700 тисяч, така динаміка вважається прийнятною. Загалом доходи підприємців не зростають, а стабільно рухаються в мінус порівняно з попереднім періодом.

Окрім просідання попиту, ключовою проблемою є дефіцит робочої сили. Через мобілізаційні заходи та виїзд кваліфікованих фахівців за кордон бізнесу бракує ресурсів для виконання базових функцій і виробництва продукції. Нестача кадрів охопила більшість галузей і суттєво гальмує відновлення підприємств.

Окремим викликом у період падіння доходів стає функціонування спрощеної системи оподаткування. Особливість першої та другої груп єдиного податку полягає у сплаті фіксованого платежу незалежно від обсягу отриманого прибутку. Як пояснив експерт з податкової та регуляторної політики Мирослав Лаба, підприємець із доходом 6 мільйонів гривень сплачує константу 1700 гривень на місяць, тоді як той, хто заробляє 16–20 тисяч, віддає ті ж 1700 гривень ЄСВ плюс єдиний податок. Це створює нерівномірне податкове навантаження.

За таких умов малі підприємці з незначними оборотами опиняються у значно складнішому фінансовому становищі, ніж бізнес із великими обсягами продажів. Раніше також повідомлялося, що обмеження візового режиму Польщею для третіх країн може призвести до кадрових та економічних потрясінь. Польський уряд ухвалює жорсткі рішення для захисту власного ринку праці, а рекрутери та роботодавці критикують владу за перекладання відповідальності на чесний бізнес і працівників.

Крім того, ФОПи першої та другої груп мають сплатити щомісячні авансові внески за серпень до 20 числа, а підприємці третьої групи — розрахуватися з податками за другий квартал.