Латвія обговорила зі спецпосланцем Трампа загрози з боку Білорусі

Голова латвійського МЗС Байба Браже назвала розмову з Джоном Коулом, спецпосланцем президента США з питань Білорусі, продуктивною. Під час дзвінка сторони зосередилися на комплексі загроз, які постають перед союзниками в регіоні, зокрема на нелегальній міграції та гібридних діях.

За словами Браже, Коул позитивно оцінив виконання Латвією зобов’язань у межах НАТО та її внесок у регіональну стабільність. Окремо він відзначив оборонні витрати країни, які сягають 5% ВВП.

Коул є ключовим каналом взаємодії адміністрації Трампа з Мінськом. Упродовж 2025–2026 років завдяки цьому діалогу білоруська влада звільнила значну кількість політв’язнів, зокрема найвідоміших, в обмін на послаблення санкцій. Також відбулися обміни, завдяки яким додому повернулися громадяни Польщі та Молдови. Водночас правозахисники фіксують, що паралельно зі звільненнями до в’язниць потрапляють нові люди.

У червні Вашингтон повідомив білоруській демократичній опозиції в екзилі, що звільнення більшої кількості політв’язнів затримується. Балтійські держави, зокрема Латвія, намагаються використати вплив США на Мінськ, щоб стримувати гібридні загрози з боку Білорусі, як-от шантаж контрабандними метеокулями.

Водночас Коул закликав Литву відновити діалог із Мінськом, оскільки США зацікавлені в білоруських калійних добривах. Для України ця ситуація важлива тим, що зміцнення позицій балтійських союзників у протидії гібридним загрозам відбувається в контексті загальної східноєвропейської безпеки, де дії Білорусі часто координуються з російськими інтересами.