Напади на українців у Польщі: що відбувається і чому це важливо для України

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск на засіданні уряду 28 липня заявив про необхідність оголосити війну насильству та ненависті. Він наголосив, що бандити, які діють за підтримки політичних покровителів, не повинні почуватися безкарними. Ця заява стала відповіддю на серію нападів на українців, зокрема жорстоке побиття української пари у Вроцлаві.

Урядова коаліція на чолі з Туском звинувачує у розпалюванні антиукраїнських настроїв праву опозицію, зокрема партію «Право і справедливість» (ПіС) та президента Кароля Навроцького. Речник уряду Адам Шлапка заявив, що «Об'єднана правиця» випустила «джина з пляшки», і тепер наслідки видно на вулицях. Туск також закликав президента Навроцького «перервати мовчання» щодо діяльності радикальних угруповань.

Проте проблема має глибше коріння. Політики правого табору, включаючи Навроцького, регулярно висловлювали тези про «невдячність українців» та «українізацію Польщі», що створило сприятливе тло для ксенофобії. Торік після перемоги Навроцького на президентських виборах, а цієї весни — після висунення ПіС на посаду прем'єра відвертого українофоба Пшемислава Чарнека, ці настрої посилилися. Водночас нинішня хвиля нападів збіглася з погіршенням відносин між Варшавою та Києвом через рішення президента Зеленського надати військовій частині почесне найменування героїв УПА.

Експерти зазначають, що тема нападів на українців стала інструментом внутрішньополітичної боротьби. Уряд Туска, попри правильні заяви, раніше сам використовував антиукраїнські настрої — наприклад, ухвалював показово жорсткі рішення про депортацію українців або обмеження соціальних виплат. Ініціативу щодо обмеження виплат першим озвучив кандидат у президенти від партії Туска Рафал Тшасковський.

Наразі ані президент Навроцький, ані ПіС не засудили напади на українців. У ПіС натомість зосереджуються на темі злочинів, вчинених українцями у Польщі. Крім того, антиукраїнську риторику активно використовують партії «Конфедерація» та «Конфедерація польської корони» Гжегожа Брауна, яка просуває наративи Кремля та вимагає заборони військової підтримки України. При цьому урядова коаліція критикує переважно ПіС, оминаючи «Конфедерацію», що може свідчити про потенційний альянс із нею для збереження влади після виборів 2027 року.

Попри це, є підстави для обережного оптимізму. Нападників оперативно затримують і судять, а антиукраїнська хвиля викликала спротив серед поляків. У провладній коаліції є проукраїнські політики, а новий проєкт експрем'єра Матеуша Моравецького може запропонувати поміркованіший курс. Якщо така політика матиме попит, «Праву і справедливості» доведеться коригувати позицію, і відверто антиукраїнська риторика залишиться лише у радикалів.