Навроцький: гібридна війна РФ проти Польщі може бути підготовкою до прямої агресії

Виступаючи перед жителями Влодави, Навроцький наголосив, що Росія не змінюється, а кожна її нова провокація стає завданням для польського президента. За його словами, він постійно підтримує зв'язок із генералами Війська польського, зокрема через Бюро національної безпеки.

Президент Польщі нагадав, що історія Влодави показує: упродовж століть незалежні держави стикаються з однією й тією самою загрозою — імперською позицією Росії. Він зауважив, що не має значення, про яку саме Росію йдеться — царську, радянську чи Росію Володимира Путіна. «Це є в нашій ідентичності, крові, ДНК, цю загрозу ми відчуваємо століттями», — сказав він, додавши, що Польщу не потрібно вчити, що таке радянська чи пострадянська загроза.

За словами Навроцького, механізм дій Москви століттями залишається незмінним: дестабілізація ситуації в іншій країні, спроби посварити суспільство та дезінформація, щоб згодом отримати можливість атакувати. Саме в цьому контексті, на його думку, слід розглядати сучасні виклики.

«Гібридна війна зовсім не обов'язково має бути альтернативою кінетичним діям та наземному наступу. Так не було у 1920-х, 1930-х роках і 1939-го. Гібридна війна може бути підготовкою до того, що сталося 17 вересня 1939 року», — заявив президент Польщі.

Тому, за його словами, пошук компромісу там, де це можливо, у питаннях безпеки є завданням усього політичного класу, зокрема й президента. Навроцький також закликав робити висновки з того, чого не вдалося зробити у 1939 році, і наголосив на важливості сильних та стабільних союзів — зокрема з НАТО та Сполученими Штатами. «Сьогоднішній східний кордон є кордоном усієї Європи», — підкреслив він.

Історичний контекст промови невипадковий: 17 вересня 1939 року Червона армія перетнула кордон Польщі. Попри те, що основні польські сили були задіяні у боях із Вермахтом, а головнокомандувач наказав не вступати в бій із радянськими військами, Військо польське чинило запеклий опір. Напад став наслідком угоди, підписаної в Москві 23 серпня 1939 року міністрами закордонних справ Німеччини та СРСР — пакту Молотова — Ріббентропа.

Того ж дня, 17 вересня, президент США Дональд Трамп заявив, що незабаром може бути оголошено про створення військової бази армії США в Польщі.

Напруженість навколо польського кордону зростає й через події, пов'язані з російською агресією проти України. 17 вересня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив, що російський ударний дрон впав поблизу кордону з Польщею у Волинській області — неподалік пункту пропуску Ягодин — Дорогуськ, під час російської атаки на АЗС.

13 вересня російські війська атакували дроном локомотив пасажирського потяга на станції Ягодин, за 2 км від польського кордону; постраждалих не було. Незадовго до удару на станції перебував дипломатичний потяг, яким із Києва їхали європейські політики, зокрема експрем'єр Великої Британії Борис Джонсон. Укрзалізниця уточнила, що в момент атаки на станції був інший потяг — ним їхав колишній глава ЦРУ Девід Петреус.

У ніч на 31 серпня в Польщі сталася пожежа на заводі компанії WB Electronics, яка виробляє безпілотники, зокрема для української та польської армій. А 17 серпня заступник міністра національної оборони Польщі Цезарій Томчик заявив, що російська провокація проти його країни може статися протягом кількох місяців.

Ще раніше, 3 липня, ЗМІ з посиланням на джерела, близькі до президента Польщі Кароля Навроцького, повідомляли, що США попередили Варшаву про підготовку Москвою збройної провокації на польській території. За цими даними, вона могла б оперуватися з Калінінграда чи Білорусі й включати різні сценарії — від ракетних та дронових ударів до незаконного перетину кордону.

Для України ці заяви мають практичне значення: східний кордон Польщі — це водночас кордон ЄС і НАТО, а отже, будь-яка ескалація там прямо впливає на безпекову ситуацію в регіоні, логістику постачання та становище українців, які перебувають у Польщі.