«Росія не змінюється»: Навроцький попереджає, що гібридна війна може бути підготовкою до агресії

Виступ приурочили до 87-ї річниці вторгнення СРСР до Польщі. За словами Навроцького, «Росія досі провокує, бо Росія не змінюється», і кожна наступна провокація з боку Москви стає завданням для президента Польщі. Він зазначив, що постійно підтримує зв’язок із генералами Війська польського, зокрема через Бюро національної безпеки.

Президент наголосив, що історія Влодави показує: упродовж століть незалежні та суверенні держави стикалися з однією й тією самою загрозою — імперською позицією Росії. За його словами, не має значення, про яку Росію йдеться — царську, радянську чи Росію Володимира Путіна. Польщу, зауважив він, «не потрібно вчити, що таке радянська чи пострадянська загроза». «Це є в нашій ідентичності, крові, ДНК, цю загрозу ми відчуваємо століттями», — сказав Навроцький.

За його словами, механізм дій Росії протягом століть будується на дестабілізації ситуації в іншій країні, спробах посварити суспільство та дезінформації, щоб згодом отримати можливість атакувати. Саме в цьому контексті, на думку президента, слід розглядати сучасні виклики. «Гібридна війна зовсім не обов’язково має бути альтернативою кінетичним діям та наземному наступу. Так не було у 1920-х, 1930-х роках і 1939-го. Гібридна війна може бути підготовкою до того, що сталося 17 вересня 1939 року», — заявив він.

Тому пошук компромісу там, де це можливо, у питаннях безпеки Навроцький називає завданням усього політичного класу, зокрема й президента. Він також закликав робити висновки з того, чого не вдалося зробити у 1939 році, і наголосив на важливості сильних та стабільних союзів — зокрема з НАТО та Сполученими Штатами. Окремо президент підкреслив, що «сьогоднішній східний кордон є кордоном усієї Європи».

Історичний контекст, до якого відсилає Навроцький, такий: 17 вересня 1939 року Червона армія перетнула польський кордон. Більшість польських сил тоді тримала оборону проти Вермахту, головнокомандувач наказав не вступати в бій із радянськими військами, але Військо польське чинило запеклий опір. Напад став наслідком угоди, підписаної в Москві 23 серпня 1939 року міністрами закордонних справ Німеччини та СРСР, відомої як пакт Молотова — Ріббентропа.

Того ж дня, 17 вересня, президент США Дональд Трамп заявив, що незабаром може бути оголошено про створення військової бази армії США в Польщі.

Для України сигнал Варшави має практичне значення. Російські провокації вже неодноразово торкалися прикордоння: 17 вересня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив, що російський ударний дрон упав поблизу кордону з Польщею у Волинській області — неподалік пункту пропуску Ягодин—Дорогуськ, під час російської атаки на АЗС. 13 вересня російські сили атакували дроном локомотив пасажирського потяга на станції Ягодин, за 2 км від польського кордону; минулося без постраждалих. Незадовго до удару на станції перебував дипломатичний потяг, яким з Києва їхали європейські політики, зокрема експрем’єр Великої Британії Борис Джонсон. Укрзалізниця уточнила, що в момент атаки на станції був інший потяг, яким їхав колишній глава ЦРУ Девід Петреус.

У ніч на 31 серпня в Польщі сталася пожежа на заводі компанії WB Electronics, яка виробляє безпілотники, зокрема для української та польської армій. 17 серпня заступник міністра національної оборони Польщі Цезарій Томчик заявив, що російська провокація проти його країни може статися протягом кількох місяців. А 3 липня з’являлася інформація, що США попередили Варшаву про підготовку Москвою збройної провокації на польській території — ймовірно, з Калінінграда чи Білорусі, з різними сценаріями: від ракетних та дронових ударів до незаконного перетину кордону.

Отже, польський президент фактично окреслив рамку, у якій Варшава розглядатиме подальші інциденти на східному фланзі НАТО: не як окремі випадки, а як можливі етапи підготовки до ширшого наступу. Для України це означає, що питання прикордонної безпеки, спільних з Польщею загроз у повітрі та на землі залишатиметься одним із ключових у двосторонніх і безпекових переговорах.