У Польщі пропонують обмежити купівлю житла іноземцями — що це означає для українців

Один із лідерів партії «Конфедерація» та віцемаршалок Сейму Кшиштоф Босак заявив, що купівлю нерухомості іноземцями, зокрема українцями, слід обмежити. На його думку, масований приплив капіталу з-за кордону — одна з головних причин стрімкого подорожчання житла в Польщі.

Босак зазначив, що для українців із заощадженнями Польща стала безпечним місцем для інвестицій, і це, за його словами, тисне на місцевий ринок. «Дуже багато було актів придбання нерухомості капіталом, привезеним з України. Польща розглядається українськими власниками капіталу як така безпечна гавань. На мою думку, це має бути заблоковано», — сказав політик.

Водночас він пропонує дивитися ширше — не лише на громадян України, а на капітал зі східного напрямку загалом. Босак згадав і про можливі інвестиції з Білорусі та Росії, заявивши, що походження частини коштів, які надходять через Україну, нібито важко встановити. «Викуп нерухомості українцями і взагалі капіталом зі Сходу, бо це також Білорусь, Росія. Адже ніхто не контролює, який капітал в Україні є російським, а який українським», — заявив він.

Окремо віцемаршалок виступає проти купівлі житла західними інвестиційними фондами. На його думку, великі компанії із Заходу скуповують житловий фонд і перетворюють його на інструмент прибутку, тож можливість масового придбання квартир такими фондами теж варто обмежити. «Якщо ми перетворимо польський ринок житла на інвестицію для надлишкового капіталу зі Сходу і Заходу, поляки не зможуть дозволити собі житло», — вважає політик.

Проблему він не зводить до одного чинника. Крім іноземного капіталу та діяльності фондів, Босак називає міграцію, обмежену кількість земель під забудову, вимоги до будівництва та концентрацію робочих місць у найбільших містах. На його думку, зміна кількох складових житлової політики одночасно могла б вплинути на темпи зростання цін.

Статистика ринку за 2026 рік неоднорідна. За даними Польського економічного інституту з посиланням на Національний банк Польщі, у першому кварталі 2026 року ціни угод на вторинному ринку у Варшаві знизилися на 1,7% у річному вимірі, тоді як у Гданську, Гдині, Кракові, Лодзі, Познані та Вроцлаві середня ціна зросла на 1%. У серпні середні ціни пропозицій на вторинному ринку у Варшаві перевищили 18 тисяч злотих за квадратний метр, у Кракові — 17 тисяч, а в Гданську наблизилися до 16 тисяч. Водночас кількість доступних пропозицій скоротилася: за даними аналізу GetHome.pl, наприкінці місяця в Польщі було близько 134,5 тисячі квартир на продаж — приблизно на 2,5 тисячі менше, ніж місяцем раніше.

Що це означає для українців

За даними Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі, у 2025 році до відповідного реєстру внесли інформацію про 17,7 тисячі придбаних іноземцями квартир. Загалом іноземці купили 27,2 тисячі різних об'єктів нерухомості без спеціального дозволу і ще понад 2,2 тисячі — на підставі дозволів. Громадяни України стали абсолютними лідерами: на них припало близько 9,3 тисячі квартир загальною площею понад 548 тисяч квадратних метрів. Ця площа виявилася більшою за сумарну площу житла, купленого покупцями з усіх інших країн разом узятих.

Польща від початку повномасштабної війни прийняла близько 1,4 млн українських біженців, частина згодом виїхала до інших країн ЄС або повернулася в Україну. За даними Євростату, станом на 31 липня 2026 року під тимчасовим захистом у Польщі перебували 953 060 людей, які виїхали з України — це друга за чисельністю група в ЄС після Німеччини. За опитуванням Національного банку Польщі 2025 року, 24% українських біженців планують залишитися в Польщі назавжди, 17% хотіли б залишатися понад рік, але не планують постійного проживання, а 56% ще не визначилися з довгостроковим місцем проживання.

Наразі йдеться про пропозицію окремого політика, а не про ухвалене рішення. Якщо обмеження справді ухвалять, вони насамперед вплинуть на українців, які розглядають купівлю квартири в Польщі як довгострокову інвестицію або спосіб облаштувати побут. Варто стежити за тим, у якій формі цю ідею внесуть на розгляд Сейму і чи поширять її на всіх іноземців, а не лише на окремі категорії покупців.