Польща і Україна: чому завершився «медовий місяць»

Після початку повномасштабної війни Польща стала одним із найближчих союзників України: відкрила кордони, надавала зброю та фінансову допомогу, лобіювала інтереси Києва серед західних партнерів. Однак тепер цей період зближення завершився, і стосунки двох країн перейшли у фазу напруженості.

Одним із індикаторів зміни настроїв стало ставлення поляків до українських біженців. Згідно з опитуванням польського центру CBOS, проведеним минулого місяця, 52% респондентів висловилися проти приймання країною українців, які тікають від війни. У польському суспільстві дедалі частіше лунають заяви про «втому» від підтримки України, а праві політичні сили стверджують, що передача Києву озброєння нібито послабила обороноздатність самої Польщі.

Водночас спостерігається глибша трансформація. Українці, яких у перші місяці війни поляки приймали у власних домівках, поступово почали орендувати та купувати житло, відкривати бізнеси та будувати самостійне життя. Вони перестали бути лише біженцями, що потребують допомоги, і стали повноцінними учасниками польської економіки. Це створило конкуренцію з місцевими жителями за робочі місця, клієнтів та підприємницькі можливості. Для Польщі, яка після Другої світової війни тривалий час залишалася етнічно однорідною, така швидка суспільна зміна стала серйозним викликом.

Змінилося й міжнародне становище України. Київ отримав прямий доступ до керівництва США та провідних держав Західної Європи, розвиває власні військові технології та накопичив унікальний досвід сучасної війни. Тому Україна більше не настільки потребує посередника чи «адвоката» в Брюсселі, яким Польща традиційно намагалася бути. Варшава розраховувала зберегти особливу роль у майбутньому України, однак Київ тепер може напряму працювати з Вашингтоном, Брюсселем, Парижем і Берліном. Ця зміна балансу створює додаткові образи та напруження між країнами.

На погіршення стосунків наклалися й давні історичні суперечки. Чергове загострення сталося після того, як президент України Володимир Зеленський назвав військову частину на честь Української повстанської армії. Польська сторона різко відреагувала: президент Кароль Навроцький позбавив Зеленського Ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі для іноземців. Київ відповів, відправивши орден поштою назад. Жодна зі сторін не поступилася, і відносини фактично опинилися у стані замороження.

Експерти вважають таку позицію Варшави недалекоглядною. Польща не підготувала суспільство до того, що значна частина українців може залишитися надовго, і не врахувала зростання амбіцій самого Києва. У найближчі роки Україна дедалі глибше інтегруватиметься в європейський простір. Разом зі співпрацею зростатиме й конкуренція — українські компанії та працівники змагатимуться з польськими, французькими та німецькими. Представники Києва дедалі частіше приїжджатимуть до Брюсселя, Парижа та Берліна не лише як прохачі допомоги, а як представники держави, яка вважає свій внесок у захист Європи підставою для рівноправного голосу.