«Якби не Україна, Росія вже була б у Польщі»: капітан збірної з волейболу Семенюк — про війну, Росію та життя у Варшаві

Капітан чоловічої збірної України з волейболу Юрій Семенюк в інтерв'ю польським журналістам розповів, як реагуватиме на можливе повернення російських спортсменів на міжнародні змагання, і пояснив, чому не бачить сенсу в територіальних поступках.
Чоловіча збірна України з волейболу завершила груповий етап чемпіонату Європи-2026. У п'ятому турі українці поступилися Польщі у трьох сетах, але з чотирма перемогами й однією поразкою посіли друге місце у групі B. У 1/8 фіналу команда зіграє проти Румунії — матч відбудеться в неділю, 20 вересня, о 16:00 за київським часом.
Після поєдинку з поляками з місцевими журналістами поспілкувався капітан української збірної Юрій Семенюк, який уже чотири роки виступає за польський клуб «Проєкт Варшава». Однією з тем розмови стало потенційне повернення російських волейболістів до міжнародних турнірів.
За словами Семенюка, якщо Росію справді допустять, логічно було б провести перший турнір інтерконтинентального етапу Ліги націй в Україні — у Львові чи Києві. Він згадав і Запоріжжя, де була хороша арена, на якій команда постійно грала, щоправда, зауважив, що не знає, чи вона ще стоїть. «Цікаво, що на це сказали б росіяни. Крім того, як я, як капітан, маю реагувати, коли ми зустрінемося з росіянами? Як?» — цитує волейболіста джерело.
Окремо Семенюк порушив питання про те, як поводитися під час можливих зустрічей із російськими командами. «Я не потисну руку — і що? Стану осторонь, і ми можемо отримати дискваліфікацію за неспортивну поведінку. Тут є багато проблемних питань», — сказав він.
Не менш категорично капітан висловився щодо ідеї територіальних поступок заради швидшого завершення війни. На його думку, на цьому все не закінчиться: за пів року чи рік російська армія збере нові дрони й ракети та піде далі. «Крім того, чому ми маємо добровільно віддавати нашу територію? Там живуть наші співвітчизники, наші родини. Ми боремося за нашу незалежність, за нашу країну. Якщо зараз віддамо її частину, то невідомо, що буде далі. Тому така дія не має сенсу», — пояснив спортсмен.
Він додав, що загинуло дуже багато людей, зникло багато його друзів, а Росія зруйнувала українські міста й будинки. «Все, що можна було. Про це теж, на жаль, можна було б довго розповідати», — зазначив Семенюк.
Торкнувся волейболіст і теми вимушеного переїзду українців до Польщі та їхніх стосунків із місцевим населенням. Він визнав, що поляки дуже допомагають українцям, але порадив також зважати на те, скільки українців відкрили бізнес у Польщі та платять податки. «Якби не Україна та її армія, можливо, Росія вже була б у Польщі. І зараз воювали б не українці, а поляки. І можна запитати поляків, що б вони робили, якби Україна програла цю війну. Можливо, втекли б до Німеччини, Великої Британії, Іспанії — куди завгодно. А там почули б: «Що ти тут робиш? Забирайся до Польщі. Воюй. Чому ти не воюєш?»», — наводить його слова джерело.
За оцінкою Семенюка, якби не війна, переважна більшість українців не переїхала б до Польщі. «Запитайте українця, чи хотів він приїхати? Якби не було війни, усі спокійно залишилися б у своїх домівках. Або майже всі. Думаю, якщо запитати, чи переїхали б вони сюди, якби не було війни, 95 відсотків відповіли б, що ні. Адже Україна — наш дім, наша країна. Там наші родини та близькі», — сказав він.
Попри складні теми, власну адаптацію у Варшаві капітан збірної описує позитивно. Попереду в нього п'ятий сезон у польському клубі, і за чотири роки, за його словами, він живе в місці, де люди з оточення дають відчуття приналежності до великої спортивної родини. Дружина Семенюка теж має багато знайомих — і серед поляків, і серед українців у Варшаві. Сам він підтримує хороший контакт із працівниками клубу та вболівальниками.
Окремо волейболіст розповів про сина: два роки той ходив до дитячого садка, а тепер пішов до школи, має багато друзів із Польщі. З дискримінацією через українське походження Семенюк, за його словами, не стикався. «Я не стикався з тим, щоб хтось прямо в обличчя сказав мені, наприклад, що ненавидить мене через те, що я українець. Але хто б це мав зробити? Тож за ці чотири роки нічого подібного не траплялося», — підсумував він.
Юрію Семенюку 32 роки. Він капітан збірної України та гравець польського «Проєкт Варшава», двічі поспіль визнавався найкращим волейболістом України — у 2024 та 2025 роках. У сезоні 2025/26 разом із клубом уперше в його історії вийшов до Фіналу чотирьох Ліги чемпіонів, де у півфіналі польська команда поступилася італійській «Перуджі», за яку грав інший українець Олег Плотницький.
За підсумками сезону Плюс-ліги 2025/26 Семенюк увійшов до десятки найкращих блокувальників чемпіонату з 49 очками, а загалом за сезон здобув 186 очок. У складі «Проєкт Варшава» він має один виграний трофей — Кубок Виклику сезону 2023/24. Крім того, команда українця три сезони поспіль завершувала виступи серед призерів Кубка Польщі та чемпіонату Польщі. Новий сезон клуб розпочне у Плюс-лізі в жовтні.







