Gremi Personal назвала 10 схем, з якими українці стикаються при працевлаштуванні в Польщі

На кінець 2025 року в Польщі зареєстровано понад 8,2 тисячі агенцій зайнятості, і конкуренція між ними висока. Через це окремі компанії заманюють кандидатів привабливими умовами, які на практиці не виконують. Водночас польські державні органи посилюють контроль за легальністю працевлаштування іноземців, тож помилки чи свідомі порушення з боку роботодавця або агенції можуть обернутися проблемами не лише з виплатами, а й з документами працівника.

Найризикованішою залишається схема із зарплатою «в конверті». Частину винагороди, часто на рівні мінімально можливої, платять офіційно, а решту людина має отримувати неофіційно. У результаті ці гроші можуть просто не виплатити, а соціальні внески нараховуються лише з офіційного доходу. Під час перевірки документів органи бачать сплату внесків і реєстрацію в ZUS, і якщо ці дані не відповідають реальній роботі, виникають питання щодо легальності працевлаштування.

Друга схема — відсутність реєстрації в ZUS. Працівника не оформлюють у системі медичного страхування чи соціального забезпечення, хоч за договором це обов'язково. У таких випадках зазвичай кажуть, що реєстрацію зроблять пізніше або що перший місяць можна працювати й без ZUS. Для іноземця це сигнал, що агенція може не оформити й інші документи, пов'язані з працевлаштуванням.

Третя — підроблені медичні документи. Кандидатам можуть запропонувати «не витрачати час» на медичний огляд і оформити документ в інший спосіб. Для іноземця це серйозний ризик: він загрожує не лише проблемами з легалізацією, а й кримінальними наслідками.

Четверта схема — маніпуляції з податковим резидентством. Агенції іноді пропонують підписати документ про те, що людина нібито не є податковим резидентом Польщі, щоб застосувати інший спосіб розрахунку податків. Проте податковий статус не визначається самою лише заявою: враховують, де розташований центр життєвих інтересів людини та скільки часу вона фактично перебуває в Польщі. Якщо дані не відповідають реальній ситуації, податкова вимагатиме виправити декларацію й доплатити податок, ще й із відсотками.

П'ята — оформлення фіктивним студентом. Українцям можуть запропонувати статус студента, якого насправді немає. За певних умов студенти до 26 років, які працюють за umowa zlecenia, можуть не сплачувати частину соціальних податків, тож для недобросовісної агенції це простий спосіб зменшити витрати. Для працівника ситуація особливо небезпечна, адже фіктивний статус вказують і в документах, пов'язаних із правом на роботу в Польщі.

Ще дві схеми стосуються зарплати. У вакансії можуть вказати ставку 35–36 злотих на годину, яку кандидат сприймає як гарантовану, але згодом з'ясовується, що ці гроші платять лише за певних умов. Схожа ситуація — коли значна частина ставки насправді є премією, тобто не гарантована. Лікарняний чи пропущена зміна в такому разі суттєво зменшують виплату.

Окремо виділяють маніпуляції з обліком робочого часу: людина фактично відпрацьовує 220 годин, а в розрахунку бачить лише 180. Іноді не враховують частину змін, час підготовки до роботи та інші періоди, тож кількість відпрацьованих годин радимо контролювати самостійно.

Трапляється й так, що всі години оплачують однаково, попри передбачені доплати за понаднормові та нічні зміни. Через це працівник щомісяця втрачає помітну частину зарплати.

Замикає перелік схема з прихованими утриманнями. У вакансії вказують хорошу ставку, але згодом працівник отримує значно меншу суму, бо з оплати праці вирахували витрати на житло, транспорт, робочий одяг чи інші потреби. Окремий ризик — різноманітні «штрафи», про які не повідомляють під час наймання.