Сікорський: Україна сама обирає героїв, але має бути обережною

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський в інтерв'ю, оприлюдненому 16 вересня, торкнувся теми історичних постатей, яких Україна вшановує як національних героїв. За його словами, це рішення кожної країни, проте Києву варто зважати на можливі наслідки такого вибору.

Коментуючи напади на українців у Польщі, Сікорський назвав одним із кроків до зниження напруги «більшу обережність» України у виборі тих, кого вона включає до національного пантеону. «Звісно, кожна країна сама вирішує, хто є її героями. Але "скажіть мені, хто ваші герої, і я скажу вам, хто ви". У вас в Україні є чимало справжніх героїв, як-то, герої вашого опору проти російської агресії. Тож будьте обережні, обираючи героїв з минулого. Бо у деяких із них, скажімо так, неоднозначна репутація», — сказав польський міністр.

Він додав, що країнам не потрібні нові історичні суперечки. На зауваження журналіста, що Україна не висувала претензій через вшанування в Польщі Юзефа Пілсудського, Романа Дмовського чи Армії Крайової, Сікорський відповів, що суперечливі герої є в багатьох країнах. Як приклад він згадав колекцію медалей із Монголії, викарбуваних до 800-річчя Чингісхана, назвавши цю постать суперечливою і для Польщі, і для України. «Кожна країна має свої історичні наративи. Але не забувайте: ці наративи оцінюватимуть також інші», — наголосив він.

Очільник польського МЗС закликав «не дивуватись реакції» у разі, якщо Україна включить до національного пантеону постатей, які, за його словами, «заплямували свою репутацію воєнними злочинами». Водночас він зауважив, що політикам обох країн варто діяти відповідальніше і не використовувати проблеми минулого для розпалювання ненависті сьогодні.

Попри це, Сікорський відзначив позитивну співпрацю між Україною та Польщею щодо пошуку й перепоховання жертв Волинської трагедії. На його думку, саме такий підхід потрібен для залагодження історичних суперечок, від яких виграє лише Росія.

Тема має практичний вимір для українців у Польщі. За даними Національної поліції Польщі, з початку 2026 року українці подали 180 заяв про злочини на ґрунті ненависті — на 30% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Соціолог Яцек Кухарчик вважає, що реальна кількість таких випадків може бути більшою, адже частина постраждалих не звертається до поліції.

Таким чином, заява Сікорського поєднує два треки: заклик до обережності в історичній політиці та визнання спільної роботи над вшануванням жертв трагедій. Для української спільноти в Польщі це означає, що питання історичної пам'яті залишається чутливим тлом, на якому розвивається і безпекова ситуація, і двостороння співпраця.