ЦПК: виїзд Кравченка за кордон був дозволеним і контрольованим

Про те, що відбувається навколо генерального прокурора, у Центрі протидії корупції дізналися з його ж Telegram-каналу: там він опублікував відео та повідомив про підписання підозр директору НАБУ і, за його словами, особі, близькій до керівництва САП. Згодом із власних джерел у ЦПК стало відомо, що на восьму ранку він уже давно був за кордоном, а кордон перетнув орієнтовно о другій годині ночі.

Заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан наголосила: людина на посаді генерального прокурора не могла перетнути кордон непомітно чи в звичайній черзі. На її думку, після резонансної справи «Карфаген» такий крок не міг відбутися без дозволу посадовців найвищого рівня.

«Звісно, беручи до уваги ту інформацію, що щодо НАБУ і САП готувалися атаки, ми переконані, що виїзд Кравченка був абсолютно дозволеним та контрольованим, і про нього знали всі ключові посадовці нашої країни. Питання в тому, чи всі розуміли, що він робитиме після виїзду. Допускаю, що не всі», — сказала вона.

Окремо в ЦПК звертають увагу: попри перебування за кордоном, Кравченко формально залишається генеральним прокурором. Відтак усі його дії, зокрема вже за межами України, та підписані ним рішення зберігають процесуальні наслідки.

«Поки що ті документи, які він підписав, діють. На мій погляд, вони є частиною атаки на антикорупційні органи, тому що він залишається на своїй посаді», — підкреслила Щербан.

Подання президента про відставку генерального прокурора Верховна Рада має розглянути 15 вересня. До того часу він зберігає повноваження. Свій виїзд за межі України Кравченко пояснив закордонним відрядженням, у межах якого заплановані зустрічі, під час яких він «має намір поінформувати міжнародних партнерів про реальний стан справ у системі антикорупційних органів».

Для України ця ситуація має практичний вимір: поки парламент не ухвалить рішення щодо відставки, процесуальні документи, підписані чинним генеральним прокурором, продовжують діяти, а отже, впливати на роботу НАБУ і САП. Саме тому в ЦПК наполягають, що йдеться не лише про кадрове питання, а про продовження тиску на антикорупційну інфраструктуру.