Ведернікова: державу тримають армія, антикорупційні органи та самоврядування

Учасники програми «УП. Чат» — керівник відділу розслідувань Михайло Ткач, очільник Центру протидії корупції Віталій Шабунін, оглядачка «Дзеркала тижня» Інна Ведернікова та журналістка Тетяна Даниленко — обговорили, хто міг сприяти виїзду колишнього генпрокурора Руслана Кравченка, атаку на антикорупційні органи та вплив цих процесів на оборону.

За словами Ткача, атака на НАБУ і САП напередодні виїзду Кравченка не була його особистим кроком. «Очевидно, що це не дія лише Кравченка і не той крок, на який Кравченко наважився б самостійно», — сказав журналіст. Джерела в політичних і правоохоронних колах вважають, що до цього причетні й інші люди, а в день внесення підозри директору НАБУ Семену Кривоносу могли планувати його затримання.

Кравченко 14 вересня публічно заявив про підписану підозру Кривоносу, тоді як директор НАБУ того ж дня сказав, що підозри не бачив. Увечері Офіс генпрокурора повідомив, що в цьому провадженні нікому не повідомляли про підозру в порядку КПК. За даними джерел, Кравченко перетнув кордон близько 2:30 14 вересня службовим авто на підставі відрядження до Литви, хоча сам заявив про відрядження до Франції.

Раніше, 4 вересня, НАБУ і САП повідомили про операцію «Карфаген»: за версією слідства, організацію, яка прикривала мережу шахрайських кол-центрів і відмивала гроші, очолював посадовець Офісу генпрокурора Сергій Кропива, близький до Кравченка. Після цього Кравченко подав заяву про відставку, 14 вересня президент відсторонив його указом і вніс до Верховної Ради подання про звільнення.

Шабунін вважає, що запізніле відсторонення дало Кравченку час підготуватися. «Зеленський подарував особисто Кравченку тиждень. Саме за цей тиждень відбулося підтасування фактів та вигадок, які лягли в основу підозри… Зеленський відсторонив Кравченка за день до того, як парламент його і так зняв. А міг зробити це тиждень тому, як тільки виліз скандал з “Карфагеном”», — сказав він.

Ведернікова назвала втечу Кравченка та подальші події трьома юридичними ударами по державі: видно, що відбувається не лише з Кабміном, а й із силовими структурами; репутаційний і політичний удар по Кривоносу; удар по інституції НАБУ. 17 вересня Зеленський поклав обов’язки генпрокурора на Антона Ковальського, який раніше очолював Хмельницьку обласну прокуратуру. За інформацією Ведернікової, його на Банкову заводив Павлюк через Олега Татарова, який в Офісі президента відповідає за правоохоронний напрям.

Шабунін запропонував замість фінансово-промислових груп говорити про фінансово-кримінальні. «Оце небезпека, що Зеленський думає, що він контролює оцих кримінальних силовиків. Це ілюзія. Він їх не контролює. Він може призначати і знімати керівників на ці кримінальні групи. Це ж не перші, навіть не другі особи. Це цілі клани всередині», — сказав він. Ткач додав, що керівники таких угруповань часто перебувають за кордоном, вивізши туди родини, охорону й водіїв, тому наслідків своїх рішень не відчувають.

Окремо йшлося про кол-центри, які працюють і після «Карфагена». Шабунін назвав відповідальними тилову частину СБУ, ДБР та кібердепартамент Нацполіції. Ведернікова описала схему як піраміду, де за прикриття платили фіксовану суму: за Кравченка вона зросла з 20 до 24 тисяч, з яких Генпрокуратурі діставалося 4 тисячі, решту розподіляли інші правоохоронні органи. У студії згадали звіт, за яким кол-центри заробляли близько мільярда доларів на місяць на громадянах України та ЄС.

Шабунін пов’язав збереження старої правоохоронної системи з фінансуванням і вступом до ЄС: до кінця року Україна має провести конкурс на керівника ДБР, а наступного — на генпрокурора. Ці вимоги пов’язані з програмою Ukraine Facility і переговорами про вступ. «Бажання Зеленського зберегти корумповані, кримінальні, некомпетентні правоохоронні органи коштує країні можливості себе на фронті захищати, бо це гроші на фронт, і коштує навіть шанс на Європейський Союз», — сказав він.

Ведернікова вважає, що дискусія про вибори пішла хибним шляхом, бо зосередилася на доцільності, а не на механізмі. Ткач додав, що навіть пошук такого механізму дисциплінував би тих, хто ухвалює рішення без відчуття відповідальності. Шабунін наголосив, що самі вибори проблеми не вирішать, адже кримінальні еліти можуть лише посилитися.

Насамкінець Ведернікова назвала те, що, на її думку, тримає державу: армія, антикорупційні органи та місцеве самоврядування. «Це не про прізвища, це про інститути, це про державу, про антикорупційний блок у цій державі. Це про військо. Це про місцеве самоврядування. Це все про те, що ще тримає цю державу на плаву в цій війні», — сказала вона.