«УП. Чат»: як виїзд Кравченка, тиск на НАБУ і вимоги ЄС пов'язані між собою

17 вересня в ефірі «УП. Чат» керівник відділу розслідувань «Української правди» Михайло Ткач, очільник Центру протидії корупції Віталій Шабунін, політична оглядачка «Дзеркала тижня» Інна Ведернікова та журналістка Тетяна Даниленко обговорювали, хто міг сприяти виїзду колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка, напад на антикорупційні органи та вплив цих процесів на оборону країни.

За словами Ткача, атака на НАБУ і САП напередодні виїзду Кравченка не виглядає як його особисте рішення. Журналіст нагадав, що за час перебування на посаді генпрокурора Кравченко двічі опинявся в центрі тиску на антикорупційні органи.

«Очевидно, що це не дія лише Кравченка і не той крок, на який Кравченко наважився б самостійно», – сказав він.

Співрозмовники Ткача в політичних і правоохоронних колах вважають, що до атаки причетні й інші люди. За їхньою інформацією, у день, коли директору НАБУ Семену Кривоносу внесли підозру, могли планувати і його затримання.

Нагадаємо хронологію: 14 вересня Кравченко публічно заявив, що підписав підозру Кривоносу. Того ж дня на брифінгу директор НАБУ сказав, що підозри не бачив і ніхто йому її не вручав. Увечері Офіс генерального прокурора повідомив, що в цьому провадженні нікому не повідомляли про підозру в порядку, передбаченому КПК.

За даними джерел у правоохоронних органах, Кравченко перетнув кордон близько 2:30 ночі 14 вересня службовим автомобілем. Підставою стало відрядження до Литви, хоча того ж ранку сам Кравченко заявив, що перебуває у службовому відрядженні у Франції.

Раніше, 4 вересня, НАБУ і САП повідомили про операцію «Карфаген». За версією слідства, злочинну організацію, яка прикривала мережу шахрайських кол-центрів і займалася відмиванням грошей, очолював посадовець Офісу генпрокурора Сергій Кропива, близький до тодішнього генпрокурора. Після цього 7 вересня Кравченко подав заяву про відставку, 14 вересня президент відсторонив його указом і вніс до Верховної Ради подання про звільнення. Сам Кравченко звинувачення заперечував.

Другою атакою на антикорупційні органи Ткач назвав події липня 2025 року: тоді СБУ провела обшуки в детективів НАБУ та затримала керівника міжрегіональних управлінь детективів Руслана Магамедрасулова, а 22 липня Верховна Рада ухвалила закон, що обмежував незалежність НАБУ і САП. Після протестів у містах ці норми скасували.

Ткач також нагадав історію Олексія Чернишова: у червні 2025 року віцепрем'єр виїхав у закордонне відрядження напередодні очікуваної підозри НАБУ, а згодом країну залишила його родина. Через кілька днів він повернувся й отримав підозру у справі про корупцію в будівництві, а пізніше став фігурантом операції «Мідас» під псевдонімом «Че Гевара».

«Як виявилося, трохи більше ніж через рік втеча діючого генерального прокурора вже не є чимось екзотичним для нашої країни, – сказав журналіст. – Це неймовірна по своїй ганебності історія, яку, очевидно, всі зроблять вигляд, що нічого не сталося».

На думку Ткача, колишній генпрокурор може просити політичного притулку в одній із країн Євросоюзу, і допис президента про звільнення зі згадкою про можливий політичний вплив може цьому посприяти.

Шабунін вважає, що із відстороненням зволікали, і це дало Кравченку час підготуватися.

«Зеленський подарував особисто Кравченку тиждень. Саме за цей тиждень відбулося підтасування фактів та вигадок, які лягли в основу підозри… Зеленський відсторонив Кравченка за день до того, як парламент його і так зняв. А міг зробити це тиждень тому, як тільки виліз скандал з “Карфагеном”», – сказав він.

Ведернікова назвала виїзд Кравченка та подальші події трьома юридичними ударами по державі: перший показав, що проблеми є не лише в Кабміні, а й у силових структурах; другий – репутаційний і політичний удар по директору НАБУ Семену Кривоносу; третій – удар по самій інституції НАБУ.

17 вересня Володимир Зеленський поклав виконання обов'язків генпрокурора на Антона Ковальського, який до того очолював Хмельницьку обласну прокуратуру. У студії його назвали лояльною фігурою. За інформацією Ведернікової, Ковальського на Банкову заводив Павлюк через Олега Татарова, який в Офісі президента відповідає за правоохоронний напрям.

Шабунін запропонував замінити звичний термін «фінансово-промислові групи» на «фінансово-кримінальні групи».

«Оце небезпека, що Зеленський думає, що він контролює оцих кримінальних силовиків. Це ілюзія. Він їх не контролює. Він може призначати і знімати керівників на ці кримінальні групи. Це ж не перші, навіть не другі особи. Це цілі клани всередині», – сказав він.

Ткач додав, що під час повномасштабної війни люди, які очолюють такі угруповання, часто перебувають за кордоном, куди вивезли родини, охорону, водіїв і навіть котів, тому самі не відчувають наслідків своїх рішень.

Окремо в студії говорили про кол-центри, які працюють і після операції «Карфаген». Шабунін назвав відповідальними тилову частину СБУ, ДБР та кібердепартамент Нацполіції. Ведернікова описала схему як піраміду, де шахраї платять фіксовану суму за прикриття, яку вона назвала рентою. За її словами, за Кравченка сума зросла з 20 тисяч до 24 тисяч, причому з базових 20 тисяч Генпрокуратурі діставалося лише 4 тисячі, а решту розподіляли інші правоохоронні органи. Валюту та періодичність платежів у розмові не називали.

У студії також згадали звіт, за яким кол-центри заробляли близько мільярда доларів на місяць на громадянах України та Євросоюзу. Ткач зауважив, що за таких ресурсів ці групи можуть завести власну партію до парламенту.

Шабунін пов'язав збереження старої правоохоронної системи з фінансуванням України та вступом до ЄС. За його словами, до кінця цього року Україна має провести конкурс на керівника ДБР, а наступного року – на генпрокурора. Ці вимоги пов'язані з фінансуванням за програмою Ukraine Facility і водночас входять до переговорів про вступ до Євросоюзу.

«Бажання Зеленського зберегти корумповані, кримінальні, некомпетентні правоохоронні органи коштує країні можливості себе на фронті захищати, бо це гроші на фронт, і коштує навіть шанс на Європейський Союз», – сказав Шабунін.

За інформацією співрозмовників УП, те, що стає відомим після розслідувань, становить навіть не 10% того, що вимивається з економіки країни.

Щодо виборів Ведернікова зауважила, що дискусія пішла хибним шляхом, зосередившись на тому, чи можливі вони під час війни, тоді як обговорювати варто механізм їх проведення і не боятися цієї теми. Ткач додав, що навіть пошук такого механізму дисциплінував би людей, які на восьмому році правління ухвалюють рішення без відчуття відповідальності. Шабунін наголосив, що самі вибори проблеми не вирішать, бо кримінальні еліти нікуди не зникнуть і до виборів можуть лише посилитися.

Шабунін заявив, що тиск на антикорупційні органи триває постійно, зокрема через спроби отримати доступ до матеріалів справ і системи антикорупційного суду.

«Неможливо НАБУ і САП захищатися вічно, коли проти тебе грає СБУ, ДБР, Нацпол, ГУР і бандити», – сказав він і закликав бути готовими знову вийти на вулиці, як це було влітку 2025 року, навіть якщо наступна атака буде не такою очевидною, як попередні.

«Наші воїни тримають фронт для того, щоб тут усе було ок. І ми не продали їх у таких кулуарних домовленостях, які нам пропонують останнім часом», – сказав Ткач.

Підсумовуючи, Ведернікова назвала те, що, на її думку, досі тримає державу на плаву: армія, антикорупційні органи та місцеве самоврядування.

«Це не про прізвища, це про інститути, це про державу, про антикорупційний блок у цій державі. Це про військо. Це про місцеве самоврядування. Це все про те, що ще тримає цю державу на плаву в цій війні», – сказала Інна Ведернікова.