12.09.2026 Наш вибір Українці в Європі

ЄС виділив 6,1 млрд євро на дрони й ракети для України: головне за 11 вересня

·861 слівредакція
ЄС виділив 6,1 млрд євро на дрони й ракети для України: головне за 11 вересня

Євросоюз затвердив новий пакет військової підтримки для України на 6,1 млрд євро та готує черговий бюджетний транш. Водночас посли країн ЄС знову не змогли продовжити персональні санкції проти Росії.

У Брюсселі затвердили 6,1 млрд євро на безпілотники та ракети PAC-3 для систем Patriot, які передадуть Україні. Крім того, готується виплата наступного траншу обсягом 4,3 млрд євро. Того ж дня, 11 вересня, у Брюсселі стартувало установче засідання Альянсу дронів ЄС та України, до якого увійшли по дев'ять компаній з кожної сторони.

Паралельно Єврокомісія вивчає фінансовий стан України, щоб визначити нагальні потреби державного бюджету в додаткових коштах на 2026 рік. Лише після цієї оцінки почнуть обговорювати можливі джерела додаткового фінансування. Україна заявила про дефіцит оборонного бюджету на 2026 рік у 27 млрд доларів і просить ЄС про допомогу.

У Європі також обговорюють нову юридичну конструкцію для використання заморожених російських активів на підтримку України. Ідея передбачає зміну юрисдикції цих коштів з бельгійської на європейську, що мало б зняти побоювання Бельгії щодо юридичних ризиків. Португалія підтримує використання росактивів на користь України, але розуміє позицію Бельгії.

Продовження персональних санкцій ЄС за агресію Росії знову не погодили: засідання послів у п'ятницю завершилося без результату через вимоги двох столиць змінити санкційні списки. "Словаччина все ще хоче виключення зі списку Усманова й Фрідмана. Але питання тепер ще більш ускладнене, тому що Франція також хоче виключення Усманова", – розповів редактор "Радіо Свобода" з питань Європи Рікард Джозвяк. У США законопроєкт про санкції проти Росії, який ініціював покійний сенатор Ліндсі Грем, наступного тижня винесуть на голосування в Палаті представників; в Естонії сподіваються на його підтримку.

Окрема тема — безпекові виклики для Європи. Голова британської MI5 Кен Маккаллум попередив, що дії ворожих держав, передусім Росії та Китаю, становлять більшу загрозу для Великої Британії, ніж тероризм, і закликав країну до пильності. Колишній міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер заявив про кінець НАТО в його звичному вигляді: "Якщо Європа стане сильнішою – як у плані силової політики, так і у плані військової потужності, – то виникнуть інші відносини. Післявоєнна ситуація з гіпердомінуванням США в НАТО закінчилася. Ми повинні бути здатні захищати себе".

В енергетичній сфері Канада та Україна підписали угоду про співпрацю, а Оттава запровадила санкції проти росіян, причетних до депортації українських дітей. Європа цьогоріч витратила рекордні 7,3 млрд євро на російський арктичний газ. "Це свідчить про те, що покупці з ЄС максимально збільшують імпорт напередодні заборони, яка набере чинності в січні 2027 року. Більшість цих обсягів припадає на діючі довгострокові контракти, оскільки імпорт СПГ за короткостроковими контрактами було заборонено у квітні цього року", – повідомив енергетичний аналітик Kpler Чарльз Костерруз. Італія прискорює власні енергопроєкти, щоб зменшити залежність від імпорту, а німецька екологічна група BUND Niedersachsen подала до суду на федеральну землю Нижня Саксонія, вимагаючи скасувати дозвіл на розширення заводу з виробництва ядерного палива в Лінгені в межах проєкту, пов'язаного з "Росатомом".

У Польщі голова партії "Конфедерація польської корони" Гжегож Браун заявив, що нищить молотом пам'ятник УПА. Гранітний обеліск у селищі Бялисток у гміні Долгобичув Грубешівського повіту вшановує українців, які загинули в боях проти радянського НКВС; тут у 1946 році поховали загиблих, тож пам'ятник стоїть безпосередньо на місці масового поховання. МЗС України зауважило, що "політичні маргінали в Польщі не придумали нічого кращого, ніж воювати з могилами", і закликало Варшаву належно оцінити ці дії та відновити пошкоджену могилу. Польська прокуратура розслідує обставини плюндрування пам'ятника та місця поховання бійців УПА.

За даними групи "Рейтинг", понад 30% українських біженців у Польщі зазнавали дискримінації, а понад 50% планують повернутися до України. Опитування CBOS показує, що найбільша опозиційна партія Польщі "Право і справедливість" та ультраправа "Конфедерація" майже зрівнялися в рейтингах; ідеться не про партію "Конфедерація польської корони" Гжегожа Брауна.

Серед іншого: ЄСПЛ визнав неприйнятною заяву проти України зі скаргами про обстріл ЗСУ, а президент Сербії Александар Вучич заявив, що піде у відставку після повернення зі Сполучених Штатів.

Читайте також