Напади на українців у Польщі: чому політики не зупиняють радикалів

Масштаб і зухвалість нападів на українців у Польщі досягли рівня, який уряд більше не може ігнорувати. Однак заклики до неприпустимості насильства мають внутрішнє підґрунтя: ця тема стала ще одним фронтом протистояння між урядовою коаліцією прем'єра Дональда Туска та правою опозицією, зокрема президентом Каролем Навроцьким.

Заяви правих політиків, включно з президентом, про невдячність українців, «українізацію Польщі» та необхідність спрощення депортацій створили тло для національної ворожнечі. Ці настрої посилилися після перемоги Навроцького на президентських виборах торік, а навесні цього року — після висунення кандидатом у прем'єри від партії «Право і справедливість» відвертого українофоба Пшемислава Чарнека. Це остаточно зняло захисні бар'єри для радикалів, фактично легалізувавши атаки.

Нинішня хвиля насильства відбувається на тлі безпрецедентного погіршення відносин між Варшавою та Києвом через рішення президента Володимира Зеленського надати одній із військових частин почесне найменування героїв УПА. Апогеєм стало жорстоке побиття української пари у Вроцлаві. Експерти вважають, що саме політична криза спровокувала новий спалах насильства, і заяви політиків уже не здатні його зупинити.

Показово, що ні президент Навроцький, ні «Право і справедливість» не засудили напади. Якщо президент покладає відповідальність за спокій на уряд, то опозиційна партія зосереджується на темі злочинів, вчинених українцями у Польщі. Це тривожний сигнал, що радикали не припинять атак.

Водночас є підстави для обережного оптимізму. У 2025 році всі провідні партії гралися з антиукраїнськими настроями, а зараз «українське питання» стало водорозділом між коаліцією та опозицією. Хвиля насильства налякала багатьох поляків — вперше за довгий час чутно голоси противників розпалювання ворожнечі. Це впливає на політиків: у «Громадянській платформі» є проукраїнські діячі, які вимагатимуть послідовного курсу.

Не все втрачено й у правій опозиції. Проукраїнські політики були в «ПіС», але частина пішла у новий проєкт Матеуша Моравецького. Очікується, що нова партія не матиме такого антиукраїнського курсу, і якщо це матиме попит у виборців, «Праву і справедливість» доведеться коригувати позицію.