Дипломат: Польща перебільшувала обсяг допомоги Україні та отримала вигоди

У польському суспільстві поширена думка, що саме Польща заплатила найвищу ціну за допомогу Україні. Однак колишній посол Марек Зюлковський у доповіді «Польська допомога Україні. Голі факти й гіркий діагноз» стверджує, що ця картина неповна.

За його словами, офіційні заяви про допомогу на рівні 4,9% ВВП ґрунтувалися на нетиповій методиці: влада порівнювала сукупні витрати за кілька років із ВВП за 2021 рік. За міжнародними стандартами, сукупна допомога у 2022–2023 роках становила близько 1,7% ВВП — майже вдвічі менше від озвучених оцінок. Водночас автор наголошує, що навіть цей обсяг був значним і не створював критичного навантаження на держфінанси.

Зюлковський критикує риторику польської влади: «Вимога вдячності та спроби пов’язати допомогу з історичними чи політичними поступками стали нормою польської публічної дискусії». Такий підхід, на його думку, дав протилежний ефект — Київ дедалі частіше орієнтується на партнерів, які надають допомогу без умов.

Найнесподіваніша частина доповіді — про вигоди для Польщі. Згідно з дослідженням Deloitte для УВКБ ООН, внесок українських біженців у ВВП Польщі становив 1,5% у 2022 році, 2,3% у 2023-му та 2,7% у 2024-му. Цей ефект співмірний із витратами Польщі на допомогу Україні, зауважує дипломат.

Українці зареєстрували в Польщі близько 30 тисяч компаній, створивши робочі місця та податкові надходження. Торговельне сальдо залишається позитивним для Польщі: у 2024 році товарообіг сягнув 77 млрд злотих, експорт перевищив імпорт.

Оборонна промисловість також у виграші. Безоплатна військова допомога оцінюється в 16,45 млрд злотих, але паралельно польські виробники отримали рекордні контракти: у 2024 році експорт озброєнь сягнув 3,14 млрд євро, майже 79% поставок припало на Україну. За 2022–2024 роки експорт перевищив 6 млрд євро, з яких близько 4,8 млрд — український ринок. Це найкращі показники за всю сучасну історію польського ВПК.

Зюлковський зазначає, що після 2024 року центр ваги допомоги змістився до інших європейських держав. За даними Кільського інституту, з січня 2024-го по жовтень 2025-го європейські країни надали Україні близько 100 млрд євро допомоги, тоді як внесок Польщі став значно меншим. Варшава поступово втрачає статус одного з ключових партнерів Києва.

Головне питання доповіді: «Хто кому сьогодні має бути вдячним?». Автор вважає, що постановка питання про «борг вдячності» помилкова. Допомогу Україні слід розглядати як інвестицію в безпеку та економічне майбутнє Польщі, а не як інструмент тиску.