Польща зводить укріплення біля пунктів пропуску з Україною в межах "Східного щита"

Генеральне командування видів Збройних сил Польщі повідомило, що роботи зі зміцнення східного кордону тривають у межах програми "Східний щит" (Tarcza Wschód). Йдеться про будівництво інженерних укріплень, систем спостереження та супутньої інфраструктури.

Безпосередній захист кордону та інженерну підтримку Прикордонній службі Польщі, зокрема Надбужанському відділу, надають військовослужбовці 4-го та 18-го саперних полків. Серед їхніх завдань — облаштування спостережно-охоронних постів біля польсько-українського кордону.

Спеціальні спостережно-охоронні пункти та захисні бар'єри зводять поблизу трьох ключових пунктів пропуску: "Дорогуськ" (з українського боку — "Ягодин"), "Медика" ("Шегині") та "Корчова" ("Краківець"). У командуванні наголошують, що ці заходи не змінюють режим роботи самих пунктів пропуску — це окремі дії з інженерного та охоронного забезпечення прикордонної інфраструктури.

Програму "Східний щит" польський уряд затвердив у травні 2024 року, а її реалізацію розраховано на 2024–2028 роки. На неї передбачили близько 10 млрд злотих із державного бюджету. Спочатку проєкт зосереджувався передусім на ділянках кордону з Росією та Білоруссю, однак тепер інженерні й охоронні заходи проводять і на інших ділянках східного кордону, зокрема в районах Дорогуська, Медики та Корчової.

Загалом програма охоплює майже 700 км східного кордону Польщі. За початковими планами, приблизно 400–500 км цієї ділянки мають отримати різні елементи фортифікаційної та інженерної інфраструктури. Концепція передбачає створення системи, яка має підвищити стійкість польської оборони, ускладнити пересування потенційного противника та забезпечити більшу свободу дій для польських військ.

"Східний щит" — це не одна лінія бетонних укріплень, а комплексна система. До неї входять фортифікаційні споруди та укриття, протитанкові рови й інженерні загородження, системи виявлення, попередження та відстеження, військові системи спостереження, логістичні вузли та передові оперативні бази, склади для військових матеріалів і техніки, інфраструктура для протидії безпілотникам, укріплені дороги, мости та під'їзні шляхи, підготовлені ділянки для переправ через водні перешкоди, а також укриття для військовослужбовців і частково для цивільного населення.

Окремий напрямок — контрмобільність, тобто створення перешкод, які можуть уповільнити або обмежити рух військової техніки противника. Для цього передбачені протитанкові рови, укріплення природних перешкод, підготовка доріг і мостів до можливого блокування та інші інженерні рішення. У польському Міністерстві оборони наголошують, що "Східний щит" є частиною ширшої системи посилення східного флангу НАТО.

У липні 2026 року в польських Збройних силах створили Компонент оборони прикордоння, до якого увійшли чотири бригади: Підляська, Вармінсько-Мазурська, Надбужанська та Перемишльська. За даними Міноборони Польщі, ці підрозділи мають відповідати за управління інфраструктурою "Східного щита", фортифікаціями та складами, а також взаємодіяти з Прикордонною службою.

Під час інженерних робіт польські військові використовують, зокрема, системи HESCO Bastion — модульні конструкції з металевої сітки та геотекстильного матеріалу, які заповнюють ґрунтом або іншим наповнювачем. Такі конструкції дають змогу швидко створювати захисні бар'єри, укріплені позиції та інші польові споруди: окремі модулі можна встановлювати й заповнювати безпосередньо на місці.

Отже, роботи на польському кордоні не обмежуються будівництвом окремих укріплених позицій — Польща поступово формує комплексну систему інженерного захисту, спостереження та забезпечення військ.

Для українців, які перетинають кордон у пунктах пропуску "Ягодин", "Шегині" та "Краківець", важливо, що облаштування постів не змінює режим роботи цих пунктів. Інженерні заходи стосуються прикордонної інфраструктури з польського боку, а не порядку пропуску осіб і транспорту.

Раніше, 13 вересня, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що в разі нападу Росії Польща та інші країни Європи могли б швидко завдати Москві серйозних втрат завдяки перевазі в авіації. Він припустив, що європейським силам знадобилося б близько шести тижнів, щоб вивести з ладу решту російських нафтопереробних потужностей. У відповідь Микола Патрушев пригрозив Варшаві зникненням за "два-три дні", заявивши, що в разі війни Москва нібито застосує весь доступний арсенал сил і засобів.