Ландсбергіс: Європа не визнає окуповані території, навіть якщо Москва домовиться з Вашингтоном

Колишній очільник литовського МЗС Габріелюс Ландсбергіс позитивно оцінив заяву Євросоюзу про те, що Європа не підтримає угоду щодо України, якщо її нав'яжуть під тиском Сполучених Штатів. На його думку, це важливий сигнал для Москви: навіть потенційна домовленість між Росією та США не означатиме автоматичної згоди європейців.

Водночас політик переконаний, що розбіжності в поглядах на європейську безпеку вказують на серйозні проблеми в трансатлантичних відносинах. Європа, за його словами, дедалі виразніше сприймає Україну як складову власної безпеки.

Ландсбергіс зауважив, що припинення американської допомоги Києву не змусило європейські країни відмовитися від підтримки України — навпаки, вони продовжують шукати можливості її зберегти.

Що ж до європейської стратегічної автономії в обороні, то, за словами ексміністра, наразі йдеться лише про окремі її елементи, а не про спільну політику всього континенту. Підходи до оборони істотно різняться навіть між європейськими державами.

«Якщо взяти, приміром, Іспанію — там навіть не обговорюють оборонних витрат понад 2% ВВП. Тоді як країни Північної Європи, Балтії та Польща значно активніше обговорюють посилення власних спроможностей. Ми навіть думаємо, як захищатися від російських загроз без Сполучених Штатів. Але це неймовірно складна дискусія в наших країнах», – сказав Ландсбергіс.

Він пояснив, що оборонні концепції Північної та Східної Європи десятиліттями формувалися з огляду на американську присутність і зобов'язання в межах трансатлантичного альянсу. Тож сценарій, за якого США можуть не прийти на допомогу в разі нападу, для багатьох країн залишається складним для осмислення.

«Коли ви ставите запитання політику, політологу чи будь-кому в наших країнах — що станеться, якщо американці більше не будуть зацікавлені допомагати нам або будуть зайняті якоюсь іншою війною, — люди справді не мають відповіді», – зазначив політик.

Додатковою проблемою, на його думку, є небажання європейських країн відкрито говорити про такий сценарій. Частково це пов'язано з побоюваннями, що сама публічна дискусія про можливий відхід США може пришвидшити цей процес. Утім, готуватися до такого розвитку подій необхідно, навіть якщо говорити про нього публічно наразі складно.

«Не варто обговорювати це публічно, але слід обов'язково готуватися», – наголосив він, додавши, що Росія, ймовірно, вже має плани на випадок зміни безпекової ситуації в Європі.

«Може скластися ситуація, коли ми опинимося в дуже скрутному становищі», – сказав ексміністр.

Окремо варто нагадати, що речник Єврокомісії Тома Реньє заявляв: у межах нових спільних оборонно-промислових проєктів між ЄС та Україною фінансування за рахунок залишків із фондів програми SAFE може сягнути щонайменше 10 млрд євро. Для України це означає, що європейська підтримка оборонних спроможностей має не лише політичний, а й конкретний фінансовий вимір — навіть на тлі невизначеності щодо подальшої ролі Вашингтона.