Ландсбергіс: Європа не визнає окуповані території України навіть за домовленістю США й Росії

Колишній міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс дав оцінку позиції Євросоюзу щодо можливих домовленостей про Україну. Він позитивно сприйняв заяву ЄС про те, що Європа не підтримає угоду, нав'язану Києву під тиском Сполучених Штатів.

За словами Ландсбергіса, це важливий сигнал для Росії: навіть імовірна домовленість між Москвою та Вашингтоном не означатиме автоматичної згоди європейських країн.

Водночас політик наголошує, що розбіжності в поглядах на європейську безпеку вказують на серйозні проблеми у трансатлантичних відносинах. Європа, за його словами, дедалі виразніше розглядає Україну як складову власної безпеки.

Ландсбергіс зауважує: припинення американської допомоги Києву не змусило європейські країни відмовитися від підтримки України. Навпаки, вони й далі шукають можливості її зберегти.

Щодо європейської стратегічної автономії в обороні він зазначає, що нині йдеться лише про окремі її елементи, а не про спільну політику всього континенту. Підходи до оборони суттєво різняться навіть між європейськими державами.

«Якщо взяти, приміром, Іспанію — там навіть не обговорюють оборонних витрат понад 2% ВВП. Тоді як країни Північної Європи, Балтії та Польща значно активніше обговорюють посилення власних спроможностей. Ми навіть думаємо, як захищатися від російських загроз без Сполучених Штатів. Але це неймовірно складна дискусія в наших країнах», – сказав Ландсбергіс.

Він пояснив, що оборонні концепції Північної та Східної Європи десятиліттями будувалися з урахуванням американської присутності та зобов'язань у межах трансатлантичного альянсу. Тому сценарій, за якого США можуть не прийти на допомогу в разі нападу, для багатьох країн залишається складним для осмислення.

«Коли ви ставите запитання політику, політологу чи будь-кому в наших країнах — що станеться, якщо американці більше не будуть зацікавлені допомагати нам або будуть зайняті якоюсь іншою війною, — люди справді не мають відповіді», – зазначив політик.

На його думку, додатковою проблемою є небажання європейських країн відкрито обговорювати такий сценарій. Частково це пояснюється побоюваннями, що сама публічна дискусія про можливий відхід США може пришвидшити цей процес.

Водночас Ландсбергіс вважає, що готуватися до такого розвитку подій необхідно, навіть якщо говорити про нього публічно наразі складно.

«Не варто обговорювати це публічно, але слід обов'язково готуватися», – наголосив він, додавши, що Росія, ймовірно, вже має плани на випадок зміни безпекової ситуації в Європі.

«Може скластися ситуація, коли ми опинимося в дуже скрутному становищі», – сказав ексміністр.

Окремо варто згадати, що речник Єврокомісії Тома Реньє заявив: у межах нових спільних оборонно-промислових проєктів між ЄС та Україною фінансування за рахунок залишків із фондів програми SAFE може сягнути щонайменше 10 млрд євро.